Знову те саме накриває
Коротше кажучи, пройшло майже півроку, Після того як пішла від мене дружина, зі словами що все, одружені більше року були. Я ч29 кадровий військовий, повномасштабне зустрів на сході, і з того моменту постійно в районах виконання завдань, тільки як випадала можливість, грубо кажучи обрав сімʼю, по приїзду два місяці і жінка пішла, да були моменти, що потрібно працювати над відносинами обом, нажаль вона шансів не дала і не захотіла, і ось сьогодні я вже думав що вже все ок я звик я жив типу для себе, і ось знову почались флеш беки, сум і все інше за дружиною, сильніші за флеш беки війни або взагалі все в одне, забував за неї а тут знову, відчуваю що моє психічне здоровя пішло в одне місце, ще паскудніше чим було. Те що себе не жалів всіма методами забував, все дарма. Дійсно на війні не вбило, а тут вбиває просто оце все. Як з цим боротись я не знаю, та і боротись якщо чесно вже нема сил) що хто може сказати? Крім того що лікуватись треба, час не лікує, і так далі, воно все втомило чесно .
Коротше кажучи, пройшло майже півроку, Після того як пішла від мене дружина, зі словами що все, одружені більше року були. Я ч29 кадровий військовий, повномасштабне зустрів на сході, і з того моменту постійно в районах виконання завдань, тільки як випадала можливість, грубо кажучи обрав сімʼю, по приїзду два місяці і жінка пішла, да були моменти, що потрібно працювати над відносинами обом, нажаль вона шансів не дала і не захотіла, і ось сьогодні я вже думав що вже все ок я звик я жив типу для себе, і ось знову почались флеш беки, сум і все інше за дружиною, сильніші за флеш беки війни або взагалі все в одне, забував за неї а тут знову, відчуваю що моє психічне здоровя пішло в одне місце, ще паскудніше чим було. Те що себе не жалів всіма методами забував, все дарма. Дійсно на війні не вбило, а тут вбиває просто оце все. Як з цим боротись я не знаю, та і боротись якщо чесно вже нема сил) що хто може сказати? Крім того що лікуватись треба, час не лікує, і так далі, воно все втомило чесно .